Чому нам складно витрачатися на себе?
- Теперішнє та майбутнє: наявний конфлікт
- Почуття провини
- Фінансові установки
- Фокус на оточуючих
- Висновок
Навіть за умови, коли людина повністю закриває базові фінансові питання, має змогу відкладати — у витратах на себе вона відчуває різкий внутрішній опір.
Як це проявляється:
- покупка може відкладатися на не визначене «потім»;
- перевага дешевшому варіанту, навіть якщо він відверто поступається якістю;
- довго зважуватися на щось просте для себе: відпочинок, новий одяг, відвідування заходів;
- тривале відчуття провини, навіть якщо витрата обгрунтована.
У реаліях України така модель поведінки дуже поширена. Ми намагаємося витрачати обережно, продумувати на кілька кроків вперед, уникати зайвих витрат. Тому навіть за наявності коштів витрати на себе сприймаються не як норма, а як потенційний ризик.
Однак важливо не лише контролювати витрати, а й усвідомлювати момент, коли є реальна можливість витратитися на себе без шкоди для фінансової стабільності. Фінансова обережність важлива, але її слід вчасно послаблювати там, де вона вже не захищає, а надміру стримує.
Теперішнє та майбутнє: наявний конфлікт
Під час покупки у нас запускається механізм внутрішнього монологу:
- «Я точно зараз хочу цього?»;
- «Мені це потрібно?»;
- «Що, коли витрачені гроші знадобляться мені на щось важливіше у майбутньому?».
Звичайно, такий монолог є неабияк важливим. Завдяки йому вдається аналізувати та не витрачати надміру. Однак людям властиво ще й переоцінювати майбутні ризики, особливо в умовах невизначеності. В реаліях України цей аспект в рази посилюється. Підсвідомо нам простіше, якщо ми «зарезервуємо» вільні гроші, ніж сприйматимемо їх як ресурс, який можна витрачати на власні бажання.
Почуття провини
Витрати на себе можуть сприйматися не як інвестиція в покращення якості життя, а як зайвий крок. Людям притаманно фіксувати перш за все не користь для себе від покупки, а саме те, що це витрата. Коштів стане менше. Навіть, якщо це раціональна покупка, то ми відчуваємо внутрішній дискомфорт та переживання щодо її доцільності, тим паче у такий складний час.
Завдяки цьому витрати на себе сприймаються як щось другорядне, зайве. Людині необхідно «виправдати» кожну покупку для самої себе — довести її необхідність. Так формується поведінка, коли навіть незначні витрати викликають внутрішнє напруженням, а задоволення від них знижується або взагалі не виникає.
Думки, на кшталт:
- «Це занадто для мене»;
- «Витрачатися на таке не треба»;
- «Я ще не на тому рівні»;
- «Зараз це взагалі не першочергова необхідність».
Фінансові установки
Всім знайомо:
- «Не треба витрачатися зайвий раз»;
- «Не треба поспішати купувати. Воно нікуди не дінеться»;
- «Гроші не даються так легко»;
- «Треба економити».
Беззаперечно ці установки засновані на реальному досвіді, тому вони стійко впровадилися у життя. Однак фінансові можливості можуть змінюватися, а наш мозок не так вправно підлаштовується під нову модель життя.
Як результат:
- Маючи стабільний дохід, коли людина може дозволити собі витрачати більше, вона продовжує наслідувати попередню модель поведінки. Ніби її фінансове становище не зазнало позитивних змін.
- Витрати на себе сприймаються, як щось неналежне.
Не слід сприймати цей адаптаційний механізм, як щось негативне, адже він допомагає людям триматися фінансово всупереч життєвим труднощам. Слід поступово впроваджувати нові установки, які мозок так само зафіксує.
Фокус на оточуючих
Для багатьох у пріоритеті потреби дітей, батьків, інших близьких. Особливо зараз, коли відчуття відповідальності та взаємної підтримки настільки посилилося. Так, це говорить про зрілість особистості, однак таким чином витісняються на другий план наші власні потреби.
Здається, що краще витратитися на когось, ніж на себе. У тій ситуації ці гроші потрібніші, ніж нам — витрати на себе недоречні. Постійне відкладання задоволення своїх бажань не минає безслідно. Здатність підтримувати інших теж потребує чималого ресурсу, що вимагає поповнення.
Висновок
Витрати на себе — норма фінансової поведінки. Завдяки цьому покращується наш емоційний стан, додається енергія та продуктивність, у нас є ресурс на допомогу іншим. Питання не у самих витратах, а у причинах, що впливають на фінансові рішення кожного з нас. Їх треба усвідомлювати, розбиратися з ними та змінювати.
Гіперпосилання на істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту згідно вимог Національного банку України та інших законодавчих актів України.
Гіперпосилання на істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
|
У разі користування фінансовою послугою Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС КРЕДИТ» (далі-Товариство), попереджаємо про можливі наступні наслідки для споживача:
• те, що порушення виконання зобов’язання щодо повернення Кредиту може вплинути на кредитну історію та ускладнити отримання позики/кредиту надалі;
• те, що фінансовій установі забороняється вимагати від споживача придбання будь- яких товарів чи послуг від фінансової установи або спорідненої чи пов’язаної з ним особи як обов’язкову умову надання споживчого кредиту;
• те, що для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту на запропонованих умовах споживач має право розглянути альтернативні різновиди споживчих кредитів та фінансових установ;
• те, що фінансова установа має право вносити зміни до укладених зі споживачами договорів Кредиту тільки за згодою сторін;
• можливість споживача відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації;
• те, що можливі витрати на сплату споживачем платежів за користування Кредиту залежать від обраного споживачем способу сплати;
• те, що ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку погашення споживчого кредиту (строку виконання грошового зобов’язання)/строку кредитування/строку дії договору про споживчий кредит здійснюється зі зміною умов попередньо укладеного договору. Нарахування процентів відбувається за договором у декілька періодів, строк та умови яких визначені в договорі (періоди можуть додаватись та /або змінювати при укладанні додаткових угод до договору). Акційні умови (проценти та комісії від 0,01%)за даними періодами діють за кожен день до останнього дня до 23 години 55 хвилин користування кожного періоду, що визначений умовами договору. У разі якщо споживач не виконає оплати процентів та/або комісій за визначений в останній день останнього періоду визначеного в договорі до 23 години 55 хвилин включно Товариство нараховує проценти та/або комісії за кожен день за попередній та/або цей період за базовими умовами (1%) та споживач повинен буде сплатити проценти та/або комісії за кожен день за базовими умовами договору, також наступний період буде нараховуватись за базовими умовами, що визначена в договорі. Якщо споживач погасить проценти та комісії за перший діючий період договору до кінця третього дня до закінчення даного періоду та не погасить тіло з процентами в останній день даного періоду Товариство має право нараховувати споживачу наступний період за акційною процентною ставкою але з урахування положень визначених вище. Якщо споживач оформить пролонгацію у діючому періоді Договору до кінця третього дня до закінчення даного періоду залишок нарахованих Акційних умов (процентів та комісій Договору за кожен день перейде на наступний період за Акційними умовами, але з урахування положень визначених вище.
У допущення споживачем невиконання або неналежного виконання зобов’язань згідно договору, можливі наступні наслідки для споживача: зміна кредитної історії споживача, прострочення виконання грошового зобов’язання, взаємодія кредитодавця з позичальником в межах укладеного договору Кредиту, відступлення права грошової вимоги за договором на користь третіх осіб та інші наслідки, що можуть виникнути відповідно до чинного законодавства України та укладеного договору. У разі невиконання/прострочення виконання споживачем грошового зобов’язання за договором Кредиту, позичальнику на простроченому суму Кредиту за кожен день прострочення нараховуються проценти у розмірі, визначеному Сторонами в Договорі. У випадку невиконання позичальником умов для застосування акційної процентної ставки, користування позикою для нього стає доступним виключно на стандартних умовах — за базовою процентною ставкою. У випадку прострочення споживачем повернення Кредиту, споживач на вимогу кредитодавця зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Також кредитодавець має право нарахувати штраф в розмірі 50% від тіла Кредиту але не більше ніж половина суми, одержаної споживачем за договором (для договорів загальний розмір кредиту за яким перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати на дату укладення Договору) або в розмірі 200% від тіла Кредиту але не більше подвійної суми, одержаної споживачем за договором (для договорів загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), нарахування штрафу є правом, а не обов’язком кредитодавця. ТОВ «СОС КРЕДИТ», як кредитодавець, має право звернутися до суду з позовом до споживача з метою примусового стягнення заборгованості.
|
